Під час робочого візиту на Прикарпаття голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко став гостем програми «Про головне в деталях» на телеканалі «Галичина». Розмова стосувалася головних викликів для української журналістики на п’ятому році повномасштабної війни — безпеки медійників, економічного виживання редакцій, цифрової трансформації та протистояння російській пропаганді.

Мережа солідарності охоплює й Дніпро

Голова НСЖУ наголосив, що попри умовно безпечніший статус Прикарпаття, тривога за майбутнє однакова для журналістів у всіх регіонах. Саме тому в Україні діє мережа Центрів журналістської солідарності — наразі це сім локацій із фокусом на прифронтові регіони: Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми та Київ. Першим таким центром став Івано-Франківськ.

За словами Томіленка, центри фактично виконують функцію гарячої лінії для журналістів у часи війни та кризових ситуацій: тут безкоштовно видають бронежилети, шоломи й детектори дронів, проводять тренінги з безпеки та домедичної допомоги, а також шукають міжнародну підтримку для медійників. У надзвичайних ситуаціях центри діють за власними протоколами — від контакту з постраждалими колегами до швидкої фінансової допомоги.

Ефективність української моделі визнала штаб-квартира ЮНЕСКО: за рекомендацією організації та Міжнародної федерації журналістів подібні центри солідарності за українськими протоколами створив і Палестинський синдикат журналістів у секторі Гази.

Економічне виживання медіа та цифрова трансформація

Голова НСЖУ звернув увагу на те, що війна суттєво підірвала економічні основи медіагалузі: рекламний ринок звужується, а значну частину того, що залишилося, забирають соціальні мережі. Наслідком стає те, що дедалі більше українців втрачають доступ до перевіреної інформації про події на місцевому рівні.

Серед можливих рішень Томіленко назвав створення окремого фонду підтримки регіональних медіа за прикладом Українського культурного фонду — з незалежною наглядовою радою та проєктним фінансуванням, а також орієнтир на литовську модель державної підтримки медіа. Альтернативним варіантом він назвав міжнародний партнерський фонд за ініціативою уряду та президента.

Голова НСЖУ також відзначив, що лідерами цифрової трансформації стали медійники саме з фронтових регіонів, тоді як на заході країни подекуди зберігається консервативніший підхід до розвитку редакцій.

Відродження фронтової преси

Окремо Томіленко розповів про феномен відродження друкованих видань на деокупованих територіях — для мешканців «червоної зони» газета часто залишається єдиним джерелом інформації. Наразі 25 локальних видань на прифронтових територіях отримують пряму фінансову підтримку через НСЖУ завдяки співпраці зі шведською медіабізнес-асоціацією.

Голова спілки журналістів наголосив, що для Кремля пропаганда є базовою, а не другорядною статтею витрат, а знищення незалежних медіа в Росії значною мірою уможливило повномасштабне вторгнення. На окупованих територіях, за його словами, росіяни переслідують незалежних журналістів і створюють видимість медійного вибору через контрольовані окупаційні видання та радіостанції.

Візит до Івано-Франківська також включав зустрічі з місцевими медійниками та студентами, презентацію книги про Івано-Франківський центр журналістської солідарності, а також перший всеукраїнський показ документального фільму НСЖУ про прифронтову редакцію на Сумщині.

Анастасія Ковальчук,
фото: НСЖУ