Близько 60% жінок у містах Дніпропетровської області залучені до надання або отримання гуманітарної допомоги під час війни. Водночас лише кожна десята з них бере участь в організаційно-координаційних процесах і реально впливає на те, як саме розподіляється допомога.

Такі дані отримали в межах дослідження «Участь жінок у прийнятті рішень щодо гуманітарної допомоги та реагування на кризи», проведеного в рамках проєкту We-LEAD «Жіноче лідерство в гуманітарних кризах та реагуванні на них: громадянська освіта, розвиток механізмів впливу та адвокація змін». Проєкт впроваджує громадська організація «Будь в курсі» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Опитування охопило 309 жінок із міст Дніпропетровської області з населенням понад 50 тисяч осіб, а також представниць громадського, благодійного та державного секторів.

За результатами дослідження, 53% жінок, які долучаються до допомоги, роблять це через збір коштів та необхідних речей. Ті ж, хто вже має досвід координації, частіше беруть участь у складніших видах підтримки — освітніх активностях, психологічній допомозі, супроводі людей.

Щодо оцінки власного впливу, 56% опитаних вважають, що жінки реально впливають на ухвалення рішень або що принаймні частину їхніх пропозицій враховують. Водночас 8% респонденток переконані, що жінки взагалі не мають жодного впливу на цей процес.

Серед головних перешкод для активнішої участі жінки найчастіше називають брак вільного часу (26%), нестачу інформації про ініціативи (27%), недостатність фінансування (24%), а також брак необхідних знань і навичок (21%) і нерозуміння, з чого варто починати (21%).

Дослідження також показало, що серед організаторів допомоги органи місцевого самоврядування згадувалися найрідше. Утім, 52% респонденток вважають, що саме місцева влада повинна в першу чергу допомогти жінкам посилити їхній вплив на гуманітарні рішення.

Серед механізмів впливу жінки найчастіше називають волонтерство (57%), жіночі спільноти (49%), державні та місцеві органи влади (41%), а також робочі групи, наради й координаційні формати (36%). Для жінок із досвідом організації чи координації допомоги значення волонтерства та жіночих спільнот виявилося ще вищим — 66% і 67% відповідно.

Автори дослідження рекомендують запровадити прозорі правила залучення представниць громадських організацій до дорадчих і координаційних груп при органах місцевого самоврядування, розвивати програми жіночого лідерства, а також спрощувати бюрократичні та грантові процедури для малих локальних ініціатив.

Повна версія дослідження доступна на сайті проєкту за посиланням:  https://stayontop.weblium.site/analitichni-materiali .

Підготував Олександр Приходько, 
фото з відкритих джерел