Безпечна вода під час кризи – це результат наперед розробленого плану дій, контролю безпечності та якості води, підготовлених резервних рішень, узгодженої роботи різних служб і зрозумілої комунікації з населенням.

Громади повинні бути готовими до перебоїв у водопостачанні та створювати резервні рішення, навіть якщо сьогодні передумов для надзвичайної ситуації немає.

Про це в подкасті Eleos-Ukraine розповів програмний офіцер WASH Cluster Ukraine та експерт Асоціації водоканалів «Укрводоканалекологія» Олександр Козак.

«Якщо в громаді є план, то вона буде готова до мозкових штурмів для того, щоб створювати наступний план. І в неї буде команда, яка вміє це робити», – переконаний Олександр Козак.

Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Козак працював із гуманітарним реагуванням у громадах, які через бойові дії стикнулися з масштабними перебоями у водопостачанні. Серед таких прикладів – Ірпінь і Миколаїв.

«З того часу я багато вже побачив: деокуповані території, розбиті водозабори, спустошене дно Каховського водосховища, людей в чергах за водою… – розповідає в подкасті Олександр Козак. – Дуже вразили наші фахівці з водоканалів. Незважаючи на те, що люди були без зарплат, без особливих засобів, вони робили все, щоби подати воду».

Системне резервування, наголошує експерт, – це те, що громади повинні робити вже сьогодні. Йдеться не лише про воду, а й про електропостачання, захист водозаборів, комплектуючі, які на початку війни були просто критично потрібні. Серед важливих складових готовності Олександр Козак називає підготовлених фахівців, можливість оперативного лабораторного контролю та резервування критично важливого обладнання. Для лікарень та інших критично важливих об’єктів, за словами експерта, потрібно завчасно передбачати резервні варіанти водозабезпечення. Серед можливих рішень він називає свердловини та ємності для запасу води.

Експерт розповідає, що бачив громади, які досить швидко зорієнтувалися в кризових умовах за рахунок того, що мали завчасно підготовлені людський потенціал, технічний рівень і узгоджений план дій з рятувальниками, підприємцями та міжнародними гуманітарними проєктами.

Один із прикладів, який наводить Олександр Козак – Миколаїв. Після втрати централізованого постачання питної води місту довелося одночасно організовувати альтернативне водозабезпечення та вибудовувати взаємодію між місцевою владою, комунальними підприємствами й гуманітарними організаціями.

«Це гарний приклад, коли відбулася колаборація всіх комунальних підприємств, місцевої влади і гуманітарних організацій. І паралельно відбувалося постійне інформування мешканців Миколаєва про стан справ», – розповідає Олександр Козак.

Коли є налагоджена комунікація мешканців громади з водоканалом та місцевою владою, вона переростає в підтримку, яка, в свою чергу, призводить до позитивного результату, каже експерт. «І мати сталі плани. Сказати людям, що ми будемо подавати воду погодинно. Організувати підвіз води – питної, технічної. І ми ділимося своїм досвідом з іншими, показуючи, які існують ризики», – резюмує він.

Тобто готовність громади до перебоїв із водопостачанням – це не один резервний колодязь чи генератор. Це заздалегідь визначені відповідальні, альтернативні джерела води й електроживлення, можливість контролювати безпечність води, логістика підвозу та зрозумілий порядок інформування мешканців.

Алгоритми дій для різних ситуацій із водопостачанням зібрано у матеріалах кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя». Ознайомитися зі сценаріями безпеки можна на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Підготувала Наталка Назарова,
фото з відкритих джерел