Російські атаки на великі логістичні центри українських торговельних мереж призвели до перебоїв із постачанням товарів у частині магазинів. У деяких супермаркетах покупці вже помітили порожні полиці, а доставка замовлень подекуди стала довшою.
Водночас експерти та представники держави наголошують: наразі підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит продуктів немає. Основна проблема — пошкодження складської інфраструктури та необхідність швидко перебудовувати логістичні маршрути.
Росія атакує логістичну інфраструктуру
Упродовж літа російські війська завдавали ударів по складських та логістичних об’єктах у Київській області та інших регіонах України. Серед компаній, чиї потужності постраждали, — «Rozetka», «Нова пошта», «Епіцентр», «Аврора», «Сільпо», «Novus», «Фора», «Varus» та інші торговельні мережі.
За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня Росія знищила близько 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень українського бізнесу. Це площа, співмірна приблизно з 56 футбольними полями.
Через пошкодження логістичних центрів частина торговельних мереж була змушена оперативно змінювати маршрути доставки та шукати альтернативні складські майданчики.
Чому на полицях виникли перебої
Перші помітні перебої з товарами в деяких супермаркетах почалися після серії серпневих атак. У різних магазинах тимчасово бракувало молочних продуктів, овочів, фруктів, м’яса, круп та яєць.
Наприклад, мережа «Фора» після атак на свої логістичні потужності повідомляла про перебудову маршрутів постачання. Перший удар по складах компанії стався 5 серпня, а 20 серпня мережа знову зазнала атаки.
Таким чином, проблема полягає передусім у порушенні звичних ланцюгів постачання. Поки компанії переналаштовують логістику, окремі магазини можуть тимчасово отримувати менші обсяги певних товарів.
У Міністерстві аграрної політики України зазначають, що ситуація не свідчить про дефіцит продовольства в країні.
Економіст Олег Пендзин також вважає, що загальний дефіцит продуктів Україні не загрожує. За його словами, країна залишається великим виробником аграрної продукції, а обсяги виробництва багатьох товарів перевищують внутрішнє споживання.
Як приклад експерт навів соняшникову олію: Україна виробляє близько 4 млн тонн на рік, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 350 тисяч тонн.
Бізнес перебудовує логістику
Щоб зменшити залежність від великих складських центрів та скоротити ризики повторних втрат, бізнес розглядає нові способи доставки продукції.
Одним із варіантів є так звана «логістика з коліс». За такої моделі товари можуть доставлятися безпосередньо від виробника до магазинів, минаючи тривале зберігання на великих складах.
Для торговельних мереж це означає необхідність швидше реагувати на зміни та створювати альтернативні маршрути постачання.
Чи можуть зрости ціни
Окреме питання — вплив російських ударів по логістичній інфраструктурі на ціни.
За оцінками, які наводить Liga.net, атаки можуть стати додатковим інфляційним фактором. Для окремих товарів прогнозується можливе зростання вартості на 10–20%.
Водночас інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що говорити про суттєве прискорення інфляції на загальнодержавному рівні наразі підстав немає.
За його оцінкою, пошкодження складів можуть впливати на ціни в конкретних торговельних мережах, однак значного впливу на загальний рівень інфляції поки не очікується.
Отже, російські удари по логістичних центрах уже створили проблеми для постачання окремих товарів, але загальнонаціонального дефіциту продуктів наразі не прогнозують. Торговельні мережі змінюють маршрути, шукають нові складські потужності та адаптують систему доставки до умов війни.
Наталка Назарова,
фото з відкритих джерел

Залишити коментар