Сьогодні, 14 листопада, у стінах Дніпровського державного аграрно-економічного університету відбулася знакова подія: презентація книги “Генерал Кук. Біографія покоління УПА” від народного депутата України, історика та колишнього очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

Книга присвячена постаті Василя Кука, останнього командувача Української повстанської армії (УПА), який прожив неймовірно тривале та насичене життя.

Уроки конспірації та дніпровський слід

Пан В’ятрович розкрив не лише біографічні, а й конспіративні особливості діяльності Кука. Зокрема, Василь Кук є автором першого українського підручника з конспірації, який був майстерно замаскований під звичайний підручник з агрономії про вирощування буряків. Цей унікальний документ можна знайти й сьогодні.

Окрему увагу автор приділив особистому життю Кука, розповівши про трагічну долю його сина Юрія, якого радянська влада відібрала та відправила до дитячого будинку. Батьки змогли повернути його лише через 11 років. Цікаво, що син останнього командира УПА відомий у Києві як засновник легендарного тренажерного майданчика просто неба у Гідропарку, який діє з 1980-х років і донині.

Історичний “дніпровський слід” Василя Кука: у період німецької окупації він деякий час мешкав у Дніпропетровську за адресою вулиця Грушевського, 13.

20 років роботи та найцінніша порада

Написання книги стало для Володимира В’ятровича справою життя, розтягнувшись на довгі 20 років: процес розпочався ще у 2005 році, а світ вона побачила лише цього року. Історик розповів, що познайомився з генералом Куком ще студентом і не одразу здобув його довіру. Згодом були десятки годин записів.

Василь Кук, який помер у 2007 році, до останнього дня залишався при світлому розумі. В’ятрович поділився найціннішою порадою, яку отримав від нього: “Він сказав: коли щось робиш, роби так, ніби це твоя остання справа у житті, і люди судитимуть тебе саме по тому, як ти зробив її. Я досі керуюсь цим принципом”.

Книга містить багато нового не лише про Василя Кука, а й про інших діячів підпільного руху — Степана Бандеру, Романа Шухевича та менш відомих діячів.

Олександр Комарук,
фото автора